Дорослі їдять лише цукерки, ніколи не втомлюються, не ходять до школи та можуть робити абсолютно все, що їм заманеться. Саме так виглядає «ідеальний світ дорослих» в уяві більшості малюків. Вони так сильно мріють швидше вирости, взути мамині підбори чи татові туфлі й нарешті стати «вільними». 

Але що відбувається, коли дитинство раптом «вивертається навиворіт»?

Цими днями переможниця Global Teacher Prize Ukraine 2025 у номінації «Дошкілля», нейропедагогиня Христина Микуляк провела для малечі Урок Турботи №9 «Дитинство навиворіт». Через унікальне поєднання нейропсихологічного підходу та сенсорно-рухливих ігор діти змогли не просто поміркувати про дорослішання, а буквально «прожити» його емоційно та тілесно.

Як Морквинка вчила дітей цінувати своє «тут і зараз»

 Урок розпочався із захопливої подорожі: малюки разом із пані Христиною переглянули новий анімаційний мультфільм «Чарівний Ростомір» від Академії Турботи. Історія про головну героїню Морквинку, яка так палко прагнула вирости, але зіткнулася з дорослими реаліями (як-от рахунками за водоканал та щоденною відповідальністю), змусила дітей щиро здивуватися.

Після мультфільму розпочалися вправи, які допомогли розвінчати найпопулярніші дитячі міфи:

Гра «Розвінчувачі міфів»: малеча емоційно кричала «ТРУ» або хапала себе за ніс із кумедними вигуками «МІФ», коли пані Христина зачитувала твердження про те, що дорослі нібито ніколи не помиляються і роблять лише те, що хочуть.

Саме з такого щирого дитячого здивування розпочалося знайомство 7-річного Кості з проєктом «Тут і Зараз» – 10 індивідуальних онлайн-зустрічей через інтерактивний додаток MaPanda, де дитина спілкується з анімованими персонажами Морквинкою або Котиком Паскалем, яким у реальному часі керує психолог. Потрапив він сюди за порадою знайомих, які знали: цій родині зараз дуже потрібна підтримка.

Життя Кості повне викликів, які не кожному дорослому під силу. Його тато військовослужбовець, який захищає нас на фронті. Сам хлопчик щодня бореться з непростим діагнозом (екстрофія сечового міхура), через що в його житті було забагато лікарень і з’явився сильний страх лікарів та хвороб. А ще величезна туга за татом, яка тривалий час маскувалася під злість та внутрішній протест…

Але потім у житті Кості з’явився котик Паскаль. І все почало змінюватися.

Харківська громадська організація “Можливості. Мотивація. Медіа.” в рамках проєкту «Тут і зараз» оголошує ТЕРМІНОВУ закупівлю послуг технічної підтримки проєкту, а саме: Послуги технічної підтримки проєкту (1 спеціаліст)

Опис лоту та вимог за посиланням:

Лот 1. Послуги технічної підтримки проєкту (1 спеціаліст)

Чекаємо на Ваші пропозиції до 30.04.2026 р. (10:00)

Пропозиції надсилати на адресу: opportunities.motivation.media@ngo.kh.ua

Громадська організація оголошує тендер на позицію педагога-психолога у проєкт підтримки дітей, що що дорослішають під час війни, а саме:

Послуги онлайн-психолога (2 спеціалісти)

ГО «Можливості. Мотивація. Медіа.» запрошує фізичних осіб-підприємців 3 групи, подати пропозицію на участь у тендері.

Детальний опис лотів та вимоги наведені окремим файлом за посиланням:

ЛОТИ Services of Online Psychologists

Чекаємо на Ваші пропозиції до 30.03.2026 р. (10:00) 

Пропозицї надсилати на адресу: opportunities.motivation.media@ngo.kh.ua

Що робити, коли дитина з особливими освітніми потребами (ООП) не включається в урок, відмовляється відповідати та уникає контакту з дорослими? Практика показує, що часто проблема полягає не в самій дитині, а у форматі взаємодії, який їй запропонували.  На Всеукраїнському форумі фахівців інклюзивної освіти «Архітектура підтримки дитини з особливими потребами» від «Освіторії» наші фахівці: засновниця Анастасія Свобода та психологиня Марина Петровець, представила дієве рішення – унікальну ігрову методологію «Геометрія турботи».

Чотири дні на «Книжковій країні» ми вчилися бути різними разом. Це були щирі ігри, спільна творчість та усвідомлення, що ми всі, такі різні, можемо бути разом. З 23 по 26 квітня на ВДНГ ми вперше представили ініціативу «Різні разом» та її головного героя– Котика Паскаля.

Ми часто говоримо про інклюзію як про складний термін, але насправді це просто звичка бачити в іншому не «інакшість», а друга. У нашому просторі турботи про ментальне здоров’я ініціативи “Різні разом” на Книжковій країні інклюзія жила в кожній дії. Поруч із дітьми завжди були наші амбасадори – люди з інвалідністю та ветерани.

Березень в «Академії Турботи» пройшов під знаком захисту власних кордонів. Тема місяця: «Чарівне слово НІ: як не загубитися серед різних “так”», стала відповіддю на один із найскладніших запитів батьків: як навчити дитину відмовляти, не руйнуючи стосунків і не відчуваючи провини?

В умовах війни діти стають особливо вразливими. Вміння вибудовувати кордони – це не просто навичка спілкування, а питання базової безпеки. Щоб розібратися, де закінчується ввічливість і починається безпека, до нашого відкритого уроку в київському дитячому садку №61 долучилася амбасадорка уроку турботи №6, програмна менеджерка «Освіторії» та кандидатка філологічних наук Алла Демченко.

Для Алли Демченко цей урок став особливим поверненням до безпосередньої роботи з дітьми. Початок заняття задав тон усій зустрічі – тон щирості та поваги.

«Сьогодні чудовий день. Я ніби повернулася у свою молодість, у ті мирні часи, коли ми часто бували в дитячих садках та школах, безпосередньо спілкувалися з малечею. », – розповідає пані Алла. 

Зустріч із дошкільнятами перетворилася на захопливе дослідження власного простору, діти вчилися розуміти, що їхнє «ні» – це сила, яка допомагає захиститися від маніпуляцій чи небезпечних пропозицій незнайомців. Пані Алла використала близьку дітям метафору мильної бульки, щоб пояснити складне поняття особистих кордонів: «Ми почали з простого, з гри в мильні бульки. Так діти миттєво зрозуміли: у кожного з нас є своя невидима “Булька-Морквулька”, і якщо хтось торкається її без дозволу – вона руйнується. Це і є наші кордони»

Сьогодні українські діти дорослішають у реальності, де напруга стала фоном життя. Сирени, переїзди та розлуки накладаються на звичайні етапи дорослішання, роблячи природні вікові кризи гострішими. Ми не можемо вимкнути сирени чи перенести дітей у світ без війни.​​ Але можемо дати їм місце, де страх, сум і злість стають не «капризами», а почуттями, з якими можна бути поруч і вчитися з ними жити.

Ми в Академії Турботи знаємо: дитина не скаже «у мене стрес» або «я переживаю травму». Вона просто почне частіше злитися, закриється в собі або перестане гратися улюбленими іграшками. Дитині важливо мати безпечний простір для гри, фантазії та проживання емоцій. Програма психоемоційної підтримки дітей, які дорослішають під час війни «Тут і Зараз» створена, щоб дати дітям прості інструменти для впевненого дорослішання у їхньому власному темпі. Діти малюють, фантазують, виконують рухливі та тілесні вправи, вивчають дихальні техніки, грають у символічні ігри, і через цей досвід поступово вчаться розпізнавати та проживати різні стани: страх, злість, сум, радість, провину, надію.

Нижче – п’ять живих історій родин, які пройшли шлях «Тут і Зараз» разом із Морквинкою та Паскалем.

Поки лютневі графіки відключень диктували побут, сотні українських родин вчилися генерувати власне, «домашнє» світло, адже є енергія, яку не вимикають – це відчуття, що вдома мене люблять, чують і можуть підтримати, навіть якщо за вікном темно і страшно.

Саме про це був наш лютневий проєкт «Тижні Турботи», ініциатива до Children’s Mental Health Week 2026, створена разом із партнерами з Укренерго, щоб підтримати родини з дітьми 6–9 років у час блекаутів і невизначеності.

Казкова історія про Чарівний Роутер і ДивоЕнерго

У Чарівному Світі сталася халепа: підступні Паразитуси пошкодили Станцію Розповсюдження Див, і чудеса почали згасати.
Щоб урятувати ДивоЕнерго, СвітлоДивчики створили Чарівний Роутер – пристрій, що працює не на електриці, а на довірі, підтримці та любові між близькими.​

З 9 по 17 лютого родини по всій Україні долучалися до цієї казкової місії. Їхнім провідником став улюблений герой дітей Котик Паскаль з протезованою лапкою та вушком, який вчить бачити силу там, де раніше здавалося, що є лише вразливість.

Лютий в «Академії Турботи» пройшов під гаслом «Я НЕ ідеальний!». Ця тема обрана не випадково: у світі, де соціальні мережі диктують стандарти бездоганності, діти часто відчувають надмірний тиск та страх невдачі. Щоб розвінчати міф про «ідеальність», до нашого відкритого уроку долучилася співачка та телеведуча Lida Lee.

Рюкзачок досвіду та «рожеві окуляри» Зустріч у київському ліцеї №179 видалася надзвичайно емоційною. Спілкуючись із малечею, Lida Lee поділилася особистою метафорою, яку колись почула від своєї мами:

«Ми по всьому життю йдемо з такою валізкою, з рюкзачком, у який складаємо все: і гарний досвід, і розчарування, і біль. Коли приходить час це відкрити, у нас є багаж, з яким ми крокуємо у свідоме доросле життя».

Артистка закликала дітей не боятися помилок, адже саме вони формують особистість. «Інколи варто частіше знімати рожеві окуляри та дякувати своїм промахам», – додала вона.

Директорка ліцею Ірина Бойко відзначила, що такі заняття допомагають створити атмосферу абсолютної довіри: «В школі діти формують свій світогляд, і важливо, щоб він формував щасливу дитину. Бо щаслива дитина – це щаслива країна».